буйволячий

бу́йволячий

-а, -е.

Прикм. до буйвол.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буйволячий — бу́йволячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буйволячий — БУ́ЙВОЛЯЧИЙ, а, е. Те саме, що бу́йволовий. Вони [яничари] закривалися міцними щитами з дерева та буйволячих шкур (В. Малик); Є луки з буйволячих рогів і їх теж мало хто спроможний зігнути (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах