буйволячий
БУ́ЙВОЛЯЧИЙ, а, е.
Те саме, що бу́йволовий.
Вони [яничари] закривалися міцними щитами з дерева та буйволячих шкур (В. Малик);
Є луки з буйволячих рогів і їх теж мало хто спроможний зігнути (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буйволячий — бу́йволячий прикметник Орфографічний словник української мови
- буйволячий — -а, -е. Прикм. до буйвол. Великий тлумачний словник сучасної мови