1. Великий тлумачний словник сучасної мови

буковинці

букови́нці

-ів, мн. (одн. буковинець, -нця, ч.; буковинка, -и, ж.).

Жителі, уродженці Буковини, Карпат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буковинці — БУКОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. букови́нець, нця, ч.; букови́нка, и, ж.). Жителі, уродженці Буковини. Привітним буковинцям я завжди готова служити словом і ділом (Леся Українка); Австрiяки окопалися уздовж Днiстра, рибалили... Словник української мови у 20 томах
  2. буковинці — БУКОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. букови́нець, нця, ч.; букови́нка, и, ж.). Жителі, уродженці Буковини. Привітним буковинцям я завжди готова служити словом і ділом (Л. Укр., V, 1956, 368); І першим дарунком бійцям на кордоні — Несли буковинці букети червоні (Нагн., Вибр., 1957, 27). Словник української мови в 11 томах