букцина
бу́кцина
-и, ж.
Давньо-римський металевий духовий музичний інструмент.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- букцина — БУКЦИ́НА, и, ж. Давньоримський духовий інструмент з дуже вигнутим металевим рогом та невеликим розтрубом. У Давньому Римі хриплим ревом букцини подавали сигнал до початку битви (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах