букцина

бу́кцина

-и, ж.

Давньо-римський металевий духовий музичний інструмент.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букцина — БУКЦИ́НА, и, ж. Давньоримський духовий інструмент з дуже вигнутим металевим рогом та невеликим розтрубом. У Давньому Римі хриплим ревом букцини подавали сигнал до початку битви (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах