1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бульк

виг.

1》 Уживається на позначення звуку, що утворюється від сплеску води, коли в неї щось падає.

2》 Уживається як присудок за знач. булькати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульк — бульк 1 вигук незмінювана словникова одиниця бульк 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бульк — БУЛЬК, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук від сплеску рідини, коли в неї щось падає. Закрутить тебе, завертить, бульк – і нема чоловіка (Остап Вишня); – Не підходьте до води, а то бульк і каюк на віки вічні (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. бульк — див. падати Словник синонімів Вусика
  4. бульк — БУЛЬК, виг. 1. Уживається на позначення звука, що утворюється від сплеску води, коли в неї щось падає. — Не підходьте до води, а то бульк і каюк на віки вічні (Собко, Звич. життя, 1957, 135). 2. Уживається як присудок за знач. бу́лькати. Словник української мови в 11 томах
  5. бульк — Бульк! меж. Звукъ при паденіи въ воду. Мнж. 132. А жидівське військо в воду бульк! Грин. II. 223. Словник української мови Грінченка