1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бургграф

бурггра́ф

а, ч.

Посадова особа, що її призначав король в німецьких середньовічних містах; володіли адміністративною, військовою, судовою владою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бургграф — бурггра́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бургграф — БУРГГРА́Ф, а, ч., іст. У середньовічній Німеччині – посадова особа, що здійснювала адміністративне, судове і військове керівництво в місті. Бургграф Мейсинський Бурхард .. дав слово честі, що з Заубушем нічого не станеться, коли він вийде з церкви (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. бургграф — бурггра́ф (нім. Burggraf) управитель міста в середньовічній Німеччині. Словник іншомовних слів Мельничука