бургграф
БУРГГРА́Ф, а, ч., іст.
У середньовічній Німеччині – посадова особа, що здійснювала адміністративне, судове і військове керівництво в місті.
Бургграф Мейсинський Бурхард .. дав слово честі, що з Заубушем нічого не станеться, коли він вийде з церкви (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бургграф — бурггра́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бургграф — а, ч. Посадова особа, що її призначав король в німецьких середньовічних містах; володіли адміністративною, військовою, судовою владою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бургграф — бурггра́ф (нім. Burggraf) управитель міста в середньовічній Німеччині. Словник іншомовних слів Мельничука