буркіт

бу́ркіт

-коту, ч.

Дія за знач. буркотати, буркотіти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркіт — бу́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. буркіт — БУ́РКІТ, коту, ч. Дія за знач. буркота́ти, буркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Іноді тут [у домі], як в казані, кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і такий крик та буркіт (А. Свидницький); – Ну, здорові були, орли!.. Сірий гомін, зітхання й невиразний буркіт у відповідь (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
  3. буркіт — БУ́РКІТ, коту, ч. Дія за знач. буркота́ти, буркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Іноді тут [у домі] як в казані кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт (Свидн., Люборацькі, 1955, 149). Словник української мови в 11 томах
  4. буркіт — Буркіт, -коту м. 1) Воркованіе. 2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217. 3) Ворчанье. Словник української мови Грінченка