1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бурлацтво

бурла́цтво

-а, с.

1》 Збірн. до бурлака і бурлак; бурлаки.

2》 Те саме, що бурлакування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурлацтво — бурла́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурлацтво — БУРЛА́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до бурла́ка і бурла́к; бурлаки. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики... гончарі і зо всякого ремесла бурлацтво (Г. Квітка-Основ'яненко); Озирнувся – вже бурлацтво воли випрягає (П. Словник української мови у 20 томах
  3. бурлацтво — Бурла́цтво, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бурлацтво — БУРЛА́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до бурла́ка і бурла́к; бурлаки. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики… гончарі і зо всякого ремесла бурлацтво (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. бурлацтво — Бурлацтво, -ва с. 1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак. Стор. МПр. 75. 2) = бурлакування. Чуб. V. 524. Рудч. Чп. 220. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві. Рудч. Чп. 219. Словник української мови Грінченка