1. Великий тлумачний словник сучасної мови

буровий

бурови́й

-а, -е.

Стос. до буріння; признач. для нього.

|| Який працює на бурінні. Буровий майстер.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буровий — бурови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буровий — БУРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до буріння; признач. для нього. Йдемо, а за нами ростуть по трасі бурові вишки (П. Дорошко); // Який працює на бурінні. Словник української мови у 20 томах
  3. буровий — БУРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до буріння; признач. для нього. Йдемо, а за нами ростуть по трасі бурові вишки (Дор., Серед степу.., 1952, 8); // Який працює на бурінні. Буровий майстер. Словник української мови в 11 томах