бурці
бу́рці
-ів, мн. (одн. бурець, -рця, ч.), заст.
Баки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурці — БУ́РЦІ, ів, мн. (одн. бу́рець, рця, ч.), заст. Бакенбарди. Нас впустив лакей з здоровими бурцями на щоках (І. Нечуй-Левицький); Льова мовчки закурив і глибоко замислився, пальцями лівої руки нервово шарпаючи кінчики бурців (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
- бурці — див. бакенбарди; волосся Словник синонімів Вусика
- бурці — БУ́РЦІ, ів, мн. (одн. бу́рець, рця, ч.), заст. Баки. Нас впустив лакей з здоровими бурцями на щоках (Н.-Лев., І, 1956, 598). Словник української мови в 11 томах