бухкання

бу́хкання

-я, с.

Дія за знач. бухкати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухкання — бу́хкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Наближалися вершники; загула, задвигтіла від бухкання копит земля (із журн.); З .. подвір'я долинуло глухе бухкання сокири: Родіон рубав на кормокухні дрова (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  3. бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах