бухкання
бу́хкання
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бухкання — -я, с. Дія за знач. бухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Наближалися вершники; загула, задвигтіла від бухкання копит земля (із журн.); З .. подвір'я долинуло глухе бухкання сокири: Родіон рубав на кормокухні дрова (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
- бухкання — БУ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́хкати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах