1. Орфографічний словник української мови

бухикнути

бухи́кнути

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухикнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до бухикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бухикнути — БУХИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до бухи́кати. Іван Іванович .. глухо зі стогоном бухикнув (І. Багмут); Я вночі ні разу не бухикнув (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. бухикнути — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. бухикнути — БУХИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до бухи́кати. Іван Іванович.. глухо зі стогоном бухикнув (Багмут, Опов., 1959, 58). Словник української мови в 11 томах
  5. бухикнути — Бухикнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть. Словник української мови Грінченка