1. Орфографічний словник української мови

бухикати

бухи́кати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухикати — Кашляти, кахикати. Словник синонімів Караванського
  2. бухикати — -аю, -аєш, недок., розм. Сильно кашляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бухикати — БУХИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сильно кашляти. Насилу повертається [Хівря] .. по хаті, та тільки кахикає та бухикає (І. Нечуй-Левицький); А вночі, як спала [Маріка], бухикала так густо, як велика (С. Словник української мови у 20 томах
  4. бухикати — див. кашляти Словник синонімів Вусика
  5. бухикати — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
  6. бухикати — Бухи́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бухикати — БУХИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сильно кашляти. Насилу повертається [Хівря].. по хаті, та тільки кахикає та бухикає (Н.-Лев., IV, 1956, 215); А вночі, як спала [Маріка], бухикала так густо, як велика (Вас., II, 1959, 212). Словник української мови в 11 томах
  8. бухикати — Бухикати, -каю, -єш гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49. Словник української мови Грінченка