1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бігання

бі́гання

-я, с.

1》 Дія за знач. бігати 1).

|| перен. Поспішне метушливе ходіння куди-небудь, з якоюсь метою; безперервна метушня.

2》 спорт. Те саме, що біг I 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігання — бі́гання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бігання — БІ́ГАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. бі́гати 1. Піднявсь було по усіх вулицях гомін, бігання, крик, галас (Г. Квітка-Основ'яненко); // перен. Поспішне метушливе ходіння куди-небудь, з якоюсь метою; безперервна метушня. Словник української мови у 20 томах
  3. бігання — I. БІГ (швидке пересування на ногах); БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА підсил. розм., БІГОТНЯ́ підсил. розм. (протягом тривалішого часу або в різних напрямках); РИСЬ розм. (про швидкий біг — звичайно в одному напрямку). Словник синонімів української мови
  4. бігання — Бі́гання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бігання — БІ́ГАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. бі́гати 1. Піднявсь було по усіх вулицях гомін, бігання, крик. галас (Кв.-Осн., II, 1956, 172); // перен. Поспішне метушливе ходіння куди-небудь, з якоюсь метою; безперервна метушня. Словник української мови в 11 томах
  6. бігання — Бігання, -ня с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв. Словник української мови Грінченка