1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бігуді

бігуді́

невідм. мн.

Пристосування для накручування волосся при завивці або укладці, що мають циліндричну форму і виготовлені з дерева, металу, пластмаси або гуми.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігуді — бігуді́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. бігуді — БІГУДІ́, невідм., мн. Металеві, пластмасові та інші трубочки, на які накручують пасма волосся для завивки. Її коси від надмірного вживання бігуді й хімічних перекисів порідшали і, короткі, не обрамляючи лице, звивалися над лобом, над вухами (Б. Словник української мови у 20 томах