1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бігунці

бігунці́

I -ів, мн., розм.

Те саме, що бігунки.

II -ів, мн. (одн. бігунець, -нця, ч.).

Зменш. до бігуни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігунці — бігунці́ 1 множинний іменник сани розм. Орфографічний словник української мови
  2. бігунці — БІГУНЦІ́¹, і́в, мн., розм. Те саме, що бігунки́. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (А. Головко). БІГУНЦІ́², і́в, мн. (одн. бігуне́ць, нця́, ч.), техн. Зменш. до бігуни́. Здобувши електричний струм, пустив його .. Словник української мови у 20 томах
  3. бігунці — БІГУНЦІ́¹, і́в, мн., розм. Те саме, що бігунки́. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Головко, II, 1957, 239). БІГУНЦІ́², і́в, мн. (одн. бігуне́ць, нця, ч.). Зменш. до бігуни́. Словник української мови в 11 томах
  4. бігунці — Бігунці, -ців м. мн. = бігунки 1. Словник української мови Грінченка