біжутерія

біжуте́рія

-ї, ж.

Жіночі прикраси з підробних каменів, скла, металу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біжутерія — Біжуте́рія: — дорогоцінності [VI] — жіночі прикраси з недорогоцінного каміння й металів; тут: коштовні прикраси [20] Словник з творів Івана Франка
  2. біжутерія — біжуте́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. біжутерія — Оздобки, див. аграф, браслет, брошка, булавка, запонка, застіжка, кільце, пряжка Словник чужослів Павло Штепа
  4. біжутерія — БІЖУТЕ́РІЯ, ї, ж. Жіночі прикраси не з коштовних матеріалів. Останнім часом ґудзик, як ніколи, урівнявся в правах із брошками, намистом та іншою біжутерією (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. біжутерія — біжуте́рія (франц. bijouterie – торгівля ювелірними виробами) жіночі прикраси не з дорогоцінного каміння і металів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. біжутерія — БІЖУТЕ́РІЯ, ї, ж. Жіночі прикраси не з коштовних каміння й металу. Останнім часом гудзик, як ніколи, урівнявся в правах із брошками, намистом та іншою біжутерією (Рад. Укр., 29.VIІ 1971, 4). Словник української мови в 11 томах