бійня

Значення в інших словниках

1. бійня — бі́йня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. бійня — БІ́ЙНЯ, і, ж. 1. Масове знищення людей. Був ще двічі поранений – віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Є. Кротевич); Кривава бійня забрала життя 15 тисяч батуринців, переважно мирних беззахисних жителів – дітей, жінок, стариків (з газ.). Словник української мови у 20 томах
3. бійня — див. бій; бійка Словник синонімів Вусика
4. бійня — БІ́ЙНЯ, і, ж. Масове знищення людей. Був ще двічі поранений — віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Крот., Вибр., 1959, 28); Прокляті фашисти! Це вони почали криваву бійню (Ряб., Жайворонки, 1957, 224). Словник української мови в 11 томах