біленце

біле́нце

-я, с., зах.

Полотно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біленце — Біленце, -ця с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І. Словник української мови Грінченка