біленце
Біленце, -ця
с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біленце — -я, с., зах. Полотно. Великий тлумачний словник сучасної мови