білильний

біли́льний

-а, -е.

Прикм. до білило 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білильний — біли́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білильний — БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до біли́ло 1. Для мистецького почерку виконавця характерне білильне вохріння, властиве малярству XI ст. і відзначене для фресок Софійського собору в Києві (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. білильний — БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до біли́ло 1. Словник української мови в 11 томах