1. Великий тлумачний словник сучасної мови

білозір

білозі́р

I -зору, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний.

II -зора, ч., нар.-поет.

Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білозір — БІЛОЗІ́Р¹, зо́ру, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини ломикаменевих з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний. БІЛОЗІ́Р², зо́ра, ч., нар.-поет. Словник української мови у 20 томах
  2. Білозір — Білозі́р прізвище Орфографічний словник української мови
  3. білозір — Білозі́р, -зо́ра, -зо́рові; -зо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. білозір — БІЛОЗІ́Р¹, зо́ру, ч. (Parnaia). Багаторічна трав’яниста рослина з білими поодинокими квітками з п’яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний. БІЛОЗІ́Р², зо́ра, ч., нар.-поет. Словник української мови в 11 томах
  5. білозір — Білозір, -зора м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242. Словник української мови Грінченка