білокопитник
білокопи́тник
-а, ч.
Трав'яниста рослина родини складноцвітих з листям, вкритим знизу білими волосинками; підбіл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білокопитник — білокопи́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, у, ч. Народна назва кремени. На скелі вироста ожина, Білокопитнику пучки (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
- білокопитник — КРЕМЕНА́ (багаторічна лікарська рослина), БІЛОКОПИ́ТНИК, БІЛОКОПИ́ТЕНЬ. Словник синонімів української мови
- білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, а, ч. Те саме, що кремена́. На скелі вироста ожина, Білокопитника пучки (Шпорта, Вибр., 1958, 56). Словник української мови в 11 томах