1. Словник української мови в 11 томах

білокопитник

БІЛОКОПИ́ТНИК, а, ч. Те саме, що кремена́.

На скелі вироста ожина, Білокопитника пучки (Шпорта, Вибр., 1958, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білокопитник — білокопи́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. білокопитник — -а, ч. Трав'яниста рослина родини складноцвітих з листям, вкритим знизу білими волосинками; підбіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, у, ч. Народна назва кремени. На скелі вироста ожина, Білокопитнику пучки (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  4. білокопитник — КРЕМЕНА́ (багаторічна лікарська рослина), БІЛОКОПИ́ТНИК, БІЛОКОПИ́ТЕНЬ. Словник синонімів української мови