1. Словник української мови в 11 томах

білокопитий

БІЛОКОПИ́ТИЙ, а, е. Який має білі копита або білі ноги нижче колін.

Раптом білокопитий кінь аж присів, спиняючись (Ле, Наливайко, 1957, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білокопитий — білокопи́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білокопитий — -а, -е. Який має білі копита або білі ноги нижче колін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білокопитий — БІЛОКОПИ́ТИЙ, а, е. Який має білі копита або білі ноги нижче колін. Любив надто масті сірі, гніді і карі, особливою пошаною користались у нього лисі, білокопиті, і винятково не любив рябих (У. Словник української мови у 20 томах