білокрилець
білокри́лець
-льця, ч.
Отруйна болотна рослина з білою квіткою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білокрилець — Білокрилець, -льця м. = лущ. Вх. Пч. II. 10. Словник української мови Грінченка