білокрилий
білокри́лий
-а, -е.
Який має білі крила.
|| Уживається як постійний епітет лебедя, чайки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білокрилий — білокри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- білокрилий — БІЛОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має білі крила. У повітрі, попискуючи, віються над водою ластівки та легкі білокрилі крячки (О. Гончар); Хмурилися навіть білокрилі янголи, розліталися вусібіч (Ю. Мушкетик); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- білокрилий — БІЛОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має білі крила. У повітані, попискуючи, віються над водою ластівки та легкі білокрилі крячки (Гончар, Маша.., 1959, 37); *Образно. Словник української мови в 11 томах