білотал
білота́л
-у, ч.
Дерево чи кущ родини вербових зі світлими пагонами; верба лозиноподібна.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
білота́л
-у, ч.
Дерево чи кущ родини вербових зі світлими пагонами; верба лозиноподібна.