білотка

Значення в інших словниках

1. білотка — біло́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. білотка — БІЛО́ТКА, и, ж. Народна назва едельвейсу. В окремих місцях зберігся легендарний едельвейс – білотка альпійська (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. білотка — Багаторічна рослина родини складноцвітих, росте в горах Європи та Азії; густо опушена білими волосками, квіткові кошички зібрані в голівку, огорнену розеткою з листків; в Україні один вид — б. альпійська, росте на вапнякових схилах Карпат, потребує охорони; вирощують як декоративну рослину. Універсальний словник-енциклопедія