біфуркація

біфурка́ція

-ї, ж.

Поділ, розгалуження чогось на два потоки, напрямки і т. д.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біфуркація — біфурка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. біфуркація — (від лат. bifurcus – роздвоєний) термін, вживаний у деяких розділах математики в ситуаціях, коли деякий об’єкт залежить від параметра λ (не обов’язково скалярного) і в будь-якому околі деякого значення параметра λ° (біфуркаційного значення... Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. біфуркація — БІФУРКА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Поділ, розгалуження чого-небудь на два потоки, напрями, течії і т. ін. Роздвоєння “долі” системи проходить у точках біфуркацій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. біфуркація — біфурка́ція (від лат. bifurcus – роздвоєний) 1. Поділ трубчастого органа (напр., трахеї) на два відгалуження однакового перерізу. 2. Поділ течії річки (її долини) на два відгалуження, що впадають у різні басейни. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. біфуркація — Біфурка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)