біхарці
біха́рці
-ів, мн.
Група народів в Індії та сусідніх районах Бангладешу та Непала.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біхарці — БІХА́РЦІ, ів, мн. (одн. біха́рець, рця, ч.; біха́рка, и, ж.). Група близьких за мовою та культурою народів у Південній Азії; живуть перев. в індійському штаті Біхар, а також у Бангладеш, Непалі та Бутані. Словник української мови у 20 томах