біхевіоризм

біхевіори́зм

-у, ч.

Напрям у психології, для якого предмет психології – поведінка людей і тварин, механічна реакція у відповідь на зовнішні подразнення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біхевіоризм — біхевіори́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біхевіоризм — Така позиція, що політична поведінка може і повинна досліджуватися науковими методами, зокрема за допомогою кількісного методу, з метою розвитку політології виключно на основі емпіричних даних. Див. політична теорія і політологія. Енциклопедія політичної думки
  3. біхевіоризм — БІХЕВІОРИ́ЗМ, у, ч. Напрям у психології, що вивчає поведінку людей, механічну реакцію на дію зовнішніх подразників. Біхевіоризм виник на початку XX століття як реакція на кризу суб'єктивістських інтроспекційних течій у психології (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. біхевіоризм — (англ. behaviorism) 1. науковий напрямок, який вивчає поведінку людей в економічній системі методами обмеженого нагляду й експериментування. 2. теорія, на якій грунтується ряд концепцій сучасного менеджменту (теорія “X” та “У” Д.Мак-Грегора, “мотиваційної гігієни” Ф. Герцберга та ін.). Економічний словник
  5. біхевіоризм — біхевіори́зм (англ. behaviourism, від behaviour – поведінка) провідний напрям в американській буржуазній психології, для якого предмет психології – не свідомість, а поведінка людей, механічна реакція у відповідь на зовнішні подразнення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. біхевіоризм — рос. бихевиоризм (англ. be- haviourism, від behaviour — поведінка) — теорія вивчення психології окремих груп споживачів товарів або послуг, їх поведінки, намірів... Eкономічна енциклопедія