важкогорючий
важкогорю́чий
-а, -е.
Який неспроможний легко горіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- важкогорючий — ВАЖКОГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Неспроможний легко горіти. У покриттях головних корпусів електростанцій належить застосовувати тільки негорючий або важкогорючий утеплювач (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах