важкогорючий

важкогорю́чий

-а, -е.

Який неспроможний легко горіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкогорючий — ВАЖКОГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Неспроможний легко горіти. У покриттях головних корпусів електростанцій належить застосовувати тільки негорючий або важкогорючий утеплювач (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах