1. Великий тлумачний словник сучасної мови

валитися

вали́тися

валюся, валишся, недок.

1》 Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін.

|| Падати вниз.

|| Розвалюватися, розпадатися.

|| Повільно руйнуватися. Валитися з ніг.

2》 Те саме, що валити II.

3》 Пас. до валити I 4).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валитися — вали́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. валитися — ВАЛИ́ТИСЯ¹, валю́ся, ва́лишся, недок. 1. Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін. Губить [матрос] помалу свідомість і чує, як скажено працює серце. Валиться на долівку й лишається на ній (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. валитися — див. падати; хилитися Словник синонімів Вусика
  4. валитися — вали́тися (леті́ти, па́дати) з рук у кого, рідко кому і без додатка. Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т. ін. (про роботу, завдання і под.). Фразеологічний словник української мови
  5. валитися — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. валитися — ВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, недок. 1. Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін. Посилився гарматний вогонь, з оглушливим тріском валилися дерева (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  7. валитися — Валитися, -люся, -лишся гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. МПр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20. Словник української мови Грінченка