ванний
ва́нний
-а, -е.
Прикм. до ванна.
|| у знач. ім. ванна, -ної, ж.
1》 Спеціально обладнана кімната, в якій встановлено ванну (у 1 знач.).
2》 Водні процедури, що застосовуються з гігієнічною, лікувальною і профілактичною метою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ванний — ва́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- ванний — ВА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ва́нна. – Їсти не хочу. Тільки каву, – взяла рушника, пішла до ванної кімнати. Ліля приймала ванну майже кожного дня (Ю. Мушкетик); // у знач. ім. ва́нна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій установлена ванна (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- ванний — ВА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ва́нна; // у знач. ім. ва́нна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій встановлена ванна (в 1 знач.). Десь за стіною, мабуть у ванній, дзвінко в тиші стукали з паузами важкі краплини (Донч. Словник української мови в 11 томах