ванний
ВА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ва́нна;
// у знач. ім. ва́нна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій встановлена ванна (в 1 знач.).
Десь за стіною, мабуть у ванній, дзвінко в тиші стукали з паузами важкі краплини (Донч., І, 1956, 507);
Коли ви заходите, скажімо, в ванну, ви одним рухом відчиняєте двері і включаєте світло (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ванний — ва́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- ванний — -а, -е. Прикм. до ванна. || у знач. ім. ванна, -ної, ж. 1》 Спеціально обладнана кімната, в якій встановлено ванну (у 1 знач.). 2》 Водні процедури, що застосовуються з гігієнічною, лікувальною і профілактичною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ванний — ВА́ННИЙ, а, е. Прикм. до ва́нна. – Їсти не хочу. Тільки каву, – взяла рушника, пішла до ванної кімнати. Ліля приймала ванну майже кожного дня (Ю. Мушкетик); // у знач. ім. ва́нна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій установлена ванна (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах