вареник

варе́ник

-а, ч.

Невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вареник — А, ч. 1. Жіночі статеві органи. Розйобаний вареник. 2. Дівчина-підліток. Словник сучасного українського сленгу
  2. вареник — Вареник, -ка м. Родъ варенаго пирожка съ творогомъ, ягодами, кислой капустой, макомъ, выжимками коноплянаго сѣмени и пр. Чуб. VII. 442. Плаває, як вареник у маслі. Ном. № 1721. ум. вареничок. Словник української мови Грінченка
  3. вареник — варе́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. вареник — див. хліб Словник синонімів Вусика
  5. вареник — (-а) ч.; арм., військ. Пілотка. Балабін. Словник жарґонної лексики української мови
  6. вареник — [варениек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  7. вареник — як варе́ник у ма́слі (у смета́ні). Дуже добре, безтурботно або заможно. — Плаває як вареник у маслі (М. Номис); Крав (конвоїр), безумовно, мав кілька штабквартир .. у кожному селі в молодих одиноких удів і жив собі як вареник у маслі (Ю. Фразеологічний словник української мови
  8. вареник — Варе́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вареник — ВАРЕ́НИК, а, чол. Невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін. Славний обід у тітки. Словник української мови в 11 томах