1. Великий тлумачний словник сучасної мови

варений

I вар`ений-а, -е, прикм.

Одержаний унаслідок варіння.

|| у знач. ім. варена, -ної, ж. Те саме, що варенуха.

|| у знач. ім. варене, -ного, с. Страва чи різні страви, що готуються за допомогою кип'ятіння.

II в`арений-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до варити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варений — ва́рений дієприкметник варе́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. варений — ВАРЕ́НИЙ, а, е. Який зварився. Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (І. Нечуй-Левицький); Мешканці експреса метушились, як сарана на озимині: все те вдихало емоції, айкало, ойкало... Словник української мови у 20 томах
  3. варений — А, -е. Стомлений, виснажений. Словник сучасного українського сленгу
  4. варений — (і) пече́не й варе́не. 1. зі сл. ки́дати, поки́нути і под. Все або взагалі будь-яка робота. Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Фразеологічний словник української мови
  5. варений — ВАРЕ́НИЙ (виготовлений унаслідок варіння), ВІДВАРНИ́Й. Положила (Маруся) курку варену, три в'язки бубликів, буханець (Г. Квітка-Основ'яненко); Відварна картопля. Словник синонімів української мови
  6. варений — Ва́рений, -на, -не; дієпр. варе́ний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. варений — ВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до варити. [Чоловік (з возиком):] Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений, Чотири рази варений! (Олександр Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. варений — Варений, -а, -е Вареный. Кидай печене й варене. Ном. № 10054. Який дідько печений, такий і варений. Ном. № 7971. Словник української мови Грінченка