варений

(і) пече́не й варе́не. 1. зі сл. ки́дати, поки́нути і под. Все або взагалі будь-яка робота. Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Антоненко-Давидович); Як тільки покажеться орда, зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде — зараз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (Легенди..); То нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи та чепуривши її .. А то знов загуляє, заведе, покине все печене й варене і грає, як метелик (Грицько Григоренко); Покидали люди печене й варене, поспішили на похорон (В. Чумак). 2. Всілякі страви. Заходжу сьогодні до нього. А в нього, голубчики, — рай… На столі печене й варене, а грамофон все божественне виспівує (В. Чечвянський). (і) варе́не і пече́не. Гей до мене! Є у мене і варене і печене: Буде людям, буде й вам (Л. Глібов).

як (мов, на́че і т. ін.) (пече́ний (варе́ний)) рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варений — ва́рений дієприкметник варе́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. варений — I вар`ений-а, -е, прикм. Одержаний унаслідок варіння. || у знач. ім. варена, -ної, ж. Те саме, що варенуха. || у знач. ім. варене, -ного, с. Страва чи різні страви, що готуються за допомогою кип'ятіння. II в`арений-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до варити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варений — ВАРЕ́НИЙ, а, е. Який зварився. Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (І. Нечуй-Левицький); Мешканці експреса метушились, як сарана на озимині: все те вдихало емоції, айкало, ойкало... Словник української мови у 20 томах
  4. варений — А, -е. Стомлений, виснажений. Словник сучасного українського сленгу
  5. варений — ВАРЕ́НИЙ (виготовлений унаслідок варіння), ВІДВАРНИ́Й. Положила (Маруся) курку варену, три в'язки бубликів, буханець (Г. Квітка-Основ'яненко); Відварна картопля. Словник синонімів української мови
  6. варений — Ва́рений, -на, -не; дієпр. варе́ний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. варений — ВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до варити. [Чоловік (з возиком):] Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений, Чотири рази варений! (Олександр Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. варений — Варений, -а, -е Вареный. Кидай печене й варене. Ном. № 10054. Який дідько печений, такий і варений. Ном. № 7971. Словник української мови Грінченка