варений
ВАРЕ́НИЙ, а, е.
Який зварився.
Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (І. Нечуй-Левицький);
Мешканці експреса метушились, як сарана на озимині: все те вдихало емоції, айкало, ойкало, плюскоталось у воді і розкуповувало шпарко омулі – вуджені, варені й солені (І. Багряний);
Сніданок був простенький – варена картопля, смажена яєчня, гаряче молоко (Ю. Збанацький);
// у знач. ім. варе́на, ної, ж. Те саме, що варену́ха.
Страви ж було усякої наварено, була ж горілка, була й варена (Г. Квітка-Основ'яненко);
У двір закликає [старий батько], Та вареною частує (Т. Шевченко);
Крамарі не встигали варити варену (Іван Ле);
// у знач. ім. варе́не, ного, с. Страва або різні страви, які готуються за допомогою кип'ятіння.
Почало з'являтися на столі .. і печене, і смажене, і варене, і парене (М. Стельмах).
ВА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до вари́ти.
[Чоловік (з возиком):] Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений, Чотири рази варений! (О. Олесь);
– Такої каші ні в якому ресторані не покуштуєш, вона в кожусі варена! (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- варений — ва́рений дієприкметник варе́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- варений — I вар`ений-а, -е, прикм. Одержаний унаслідок варіння. || у знач. ім. варена, -ної, ж. Те саме, що варенуха. || у знач. ім. варене, -ного, с. Страва чи різні страви, що готуються за допомогою кип'ятіння. II в`арений-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до варити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варений — А, -е. Стомлений, виснажений. Словник сучасного українського сленгу
- варений — (і) пече́не й варе́не. 1. зі сл. ки́дати, поки́нути і под. Все або взагалі будь-яка робота. Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Фразеологічний словник української мови
- варений — ВАРЕ́НИЙ (виготовлений унаслідок варіння), ВІДВАРНИ́Й. Положила (Маруся) курку варену, три в'язки бубликів, буханець (Г. Квітка-Основ'яненко); Відварна картопля. Словник синонімів української мови
- варений — Ва́рений, -на, -не; дієпр. варе́ний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- варений — ВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до варити. [Чоловік (з возиком):] Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений, Чотири рази варений! (Олександр Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- варений — Варений, -а, -е Вареный. Кидай печене й варене. Ном. № 10054. Який дідько печений, такий і варений. Ном. № 7971. Словник української мови Грінченка