вареники
ВАРЕ́НИКИ, ів, мн. (одн. варе́ник, а, ч.).
Українська національна страва з бездріжджового тіста з ягідною, сирною, м'ясною або овочевою начинкою, яку варять у окропі або на парі.
Славний обід у тітки. Простий: борщ з сметаною, вареники з сиром (М. Коцюбинський);
Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (А. Головко);
Сяюча господиня вплила до покою з тацею, на якій стояла макітра паруючих вареників і повна миска сметани (Ю. Винничук).
◇ (1) Як варе́ник у ма́слі (у смета́ні), перев. зі сл. жити – дуже добре, безтурботно або заможно.
– Авжеж! Вашій Лукині буде за ним як вареникові у сметані (І. Нечуй-Левицький);
Крав [конвоїр], безумовно, мав кілька штаб-квартир .. у кожному селі в молодих одиноких удів і жив собі як вареник у маслі (Ю. Збанацький);
– Жив собі як вареник у маслі, – згадуючи минуле, хвастав неодмінно Щербина (В. Чемерис).
Значення в інших словниках
- вареники — Благодареники за вареники, каші не їв, борщу не бачив. З іронією дякує той, кого погано приймали в гостях. Вареники ті самі, та інша макітра. Жартують про погані вареники. Вареники-хваленики, всі вас хвалять, та не всі варять. Приповідки або українсько-народня філософія
- вареники — Укр. національна страва; невеликі, трикутної чи заокругленої форми вироби з неквашеного пшеничного, житнього, гречаного або ячмінного тіста, начинені сиром, картоплею, капустою, бринзою, пшоняною кашею, ягодами; з в. пов'язують також магічні дії, напр. Універсальний словник-енциклопедія