вареники
Укр. національна страва; невеликі, трикутної чи заокругленої форми вироби з неквашеного пшеничного, житнього, гречаного або ячмінного тіста, начинені сиром, картоплею, капустою, бринзою, пшоняною кашею, ягодами; з в. пов'язують також магічні дії, напр., дівчата ворожать на в. на св. Андрія, господарі заговорюють худобу, в. як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вареники — ВАРЕ́НИКИ, ів, мн. (одн. варе́ник, а, ч.). Українська національна страва з бездріжджового тіста з ягідною, сирною, м'ясною або овочевою начинкою, яку варять у окропі або на парі. Славний обід у тітки. Простий: борщ з сметаною, вареники з сиром (М. Словник української мови у 20 томах
- вареники — Благодареники за вареники, каші не їв, борщу не бачив. З іронією дякує той, кого погано приймали в гостях. Вареники ті самі, та інша макітра. Жартують про погані вареники. Вареники-хваленики, всі вас хвалять, та не всі варять. Приповідки або українсько-народня філософія