1. Великий тлумачний словник сучасної мови

варнякати

варня́кати

-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка.

1》 Верзти щось неістотне, пусте; базікати, теревенити.

2》 Говорити невиразно, незрозуміло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варнякати — варня́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. варнякати — ВАРНЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., що, про що і без дод., зневажл. 1. Говорити щось неістотне, пусте або ж непотрібне, недоречне; базікати, теревенити. П'яний буде варнякати цілу ніч! (Панас Мирний); Василь Іванович став сердитись. Словник української мови у 20 томах
  3. варнякати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  4. варнякати — БЕЛЬКОТА́ТИ (БЕЛЬКОТІ́ТИ) (нерозбірливо, безладно, плутано говорити), ЖЕБОНІ́ТИ розм., ЛЕБЕДІ́ТИ діал.; ЛЕПЕТА́ТИ (звичайно про дітей); ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити неясно й поспішно); ВАРНЯ́КАТИ вульг., ВЕРЗЯ́КАТИ вульг. (звичайно про п'яних). Словник синонімів української мови
  5. варнякати — ВАРНЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. 1. Говорити щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. П’яний буде варнякати цілу ніч! (Мирний, III, 1954, 219); — Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Вас., І, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах