ввірятися
ввіряти́ся
(увірятися), -яюся, -яєшся, недок., ввіритися (увіритися), -рюся, -ришся, док.
Покладаючись на кого-, що-небудь, довірятися, віддавати себе на чиюсь волю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ввірятися — ввіря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ввірятися — ВВІРЯ́ТИСЯ¹ (УВІРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВВІ́РИТИСЯ (УВІ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. Довіряючи, покладатися на кого-, що-небудь, віддавати себе на чиюсь волю. Словник української мови у 20 томах
- ввірятися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
- ввірятися — ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВВІ́РИТИСЯ (УВІ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. Покладаючись на кого-, що-небудь, довірятися, віддавати себе на чиюсь волю. Не бійся так дуже мене, Щодня ж ти ввіряєшся морю, А море і дике, й страшне! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах