ввірятися
ВВІРЯ́ТИСЯ¹ (УВІРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВВІ́РИТИСЯ (УВІ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.
Довіряючи, покладатися на кого-, що-небудь, віддавати себе на чиюсь волю.
До серця мого пригорнися, Не бійся так дуже мене, Щодня ж ти ввіряєшся морю, А море і дике, й страшне! (Леся Українка);
– Тобі, чужому, ввірилась, а перед своїм батьком, перед рідним батьком, могла щось такого затаїти!.. (О. Кобилянська).
◇ (1) Вві́ритися / ввіря́тися нога́м – швидко побігти, втекти.
– Сльоза, почекай. Та же я зостаюся сама! Але Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч).
ВВІРЯ́ТИСЯ² див. увіря́тися¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ввірятися — ввіря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ввірятися — (увірятися), -яюся, -яєшся, недок., ввіритися (увіритися), -рюся, -ришся, док. Покладаючись на кого-, що-небудь, довірятися, віддавати себе на чиюсь волю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ввірятися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
- ввірятися — ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВВІ́РИТИСЯ (УВІ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. Покладаючись на кого-, що-небудь, довірятися, віддавати себе на чиюсь волю. Не бійся так дуже мене, Щодня ж ти ввіряєшся морю, А море і дике, й страшне! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах