1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вдягати

вдяга́ти

(удягати), -аю, -аєш, недок., вдягти (удягти) і вдягнути (удягнути), вдягну, вдягнеш; мин. ч. вдяг, -ла, -ло і вдягнув, -нула, -нуло; док., перех.

Те саме, що одягати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдягати — вдяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вдягати — ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВДЯГТИ́ (УДЯГТИ́), ВДЯГНУ́ТИ (УДЯГНУ́ТИ), вдягну́, вдя́гнеш; мин. ч. вдяг, ла́, ло́ і вдягну́в, ла, ло; док., кого, що, у що і без дод. Те саме, що одяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. вдягати — НАДЯГА́ТИ що (про одяг), ОДЯГА́ТИ, ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), НАДІВА́ТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ) розм.; НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) розм., НАТА́СКУВАТИ розм., НАЦУ́ПЛЮВАТИ розм. (звичайно з деяким зусиллям); ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм., ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. вдягати — ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВДЯГТИ́ (УДЯГТИ́) і ВДЯГНУ́ТИ (УДЯГНУ́ТИ), вдягну́, вдя́гнеш; мин. ч. вдяг, ла́, ло́ і вдягну́в, ла, ло; док., перех. Те саме що одяга́ти. Словник української мови в 11 томах