1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вдячливий

вдя́чливий

-а, -е, рідко.

Те саме, що вдячний 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдячливий — вдя́чливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. вдячливий — ВДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що вдя́чний 1. А вона [корівка] – хліба кусне й в руку мене лизне, поцілує... вдячлива душа була (О. Кониський); Одвічну вашу велич і красу у рідний край, на береги Дніпрові, до вас я, гори, сповнений любові, у вдячливому серці понесу (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
  3. вдячливий — ВДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що вдя́чний 1. Одвічну вашу велич і красу у рідний край, на береги Дніпрові, до вас я, гори, сповнений любові, у вдячливому серці понесу (Гонч., Вибр., 1959, 299). Словник української мови в 11 томах