1. Великий тлумачний словник сучасної мови

везунчик

везу́нчик

-а, ч. розм.

Те саме, що щасливчик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. везунчик — ВЕЗУ́НЧИК, а, ч., розм. Пестл. до везу́н. Військлікар, який робив операцію, каже, що я везунчик. Тепер здоров'я моє піде на поправку (з публіц. літ.); Про людину, що домоглася успіхів, кажуть: везунчик (з газ.). Словник української мови у 20 томах